Цілком реальне твердження. Сьогоднішнє покоління учнів – мілленіали відрізняються від попередніх способом мислення і буквально живуть цифровими технологіями. В епоху глобалізації та стрімкого розвитку технологій, як то кажуть, їм всі карти в руки.
Про те, як жити і вчити в ногу з часом, використовувати величезний потенціал нового покоління на благо самих учнів та всього суспільства ми поспілкувалися з Шаєм Піроном і Оленою Вишняковою. Шай Пірон – очолював Міністерство освіти Ізраїлю (2013-2014), співпрацював з такими компаніями як McKinsey і Alibaba Group. На запрошення фаундера Ukrainian Global School Олени Вишнякової приєднався до команди інноваційної української школи як Почесний президент.
Олено, чому вирішили запросити в команду саме Шая Пірона?
О.В. Уже на етапі планування було розуміння, що Ukrainian Global School стане міжнародним проектом. Для реалізації цієї ідеї було важливо запросити ментора з відповідним досвідом. Кандидатур було кілька, і протягом року ми аналізували і ретельно зважували кожного кандидата.
Шай Пірон став справжнім подарунком для нас. З одного боку, у нього є унікальний досвід як міністра освіти Ізраїлю, а з іншого – українське коріння. Тому наш менталітет близький, а проблеми, з якими ми стикаємося в роботі – зрозумілі. І що особливо цінно, Шай знає, як застосувати свій колосальний досвід в українських реаліях і зробити Ukrainian Global School гідним гравцем на міжнародній арені.
Ш.П. Я, в свою чергу, дуже радий бути частиною такого глобального проекту. Озираючись на 6 місяців роботи (школа відкрилася у вересні 2018 року) можу сказати, що досягти таких результатів навіть в Ізраїлі було б складно. Чітко налагоджені процеси і ентузіазм української команди дають приголомшливий результат.
У школі багато нововведень, але особливо здивувала програма Startup Education, яку ви впровадили з перших класів. Не рано?
О.В. Ця програма одна з фішок школи. Startup Education – неймовірна можливість для учнів розкрити і реалізувати свій потенціал. Дійсно, працювати за програмою починаємо з 1 класу. За час навчання дитина набуває навичок, вчиться на прикладі реального бізнесу – отримує необхідні інструменти, щоб до закінчення школи підготувати власний стартап. У початковій школі ми застосовуємо Project Based Learning. Крім проектів у межах навчальної програми, кожен школяр вибирає проект до душі і працює над ним, а допомагає йому в цьому тьютор. Наші фахівці підтримують починання учнів, щоб трансформувати дитячі мрії в план дій і втілити в життя. Уже реалізували починання молодого дизайнера, інший учень працює над проектом енергозбереження – прямо «горить» цією ідеєю.
Ш.П. Абсолютно згоден – не рано. В Ізраїлі школярі готують власні стартапи, а не заучують предмети до випускних іспитів. Суть – отримати практичні навички та використовувати їх в житті, а не накопичувати теоретичний багаж знань.
Як ви визначаєте, чого саме варто вчити і які знання будуть затребувані в майбутньому?
О.В. Кооперація із зарубіжними навчальними закладами забезпечує нам доступ до колосального обсягу аналітики, прогнозів і останніх освітніх трендів. Під керівництвом Шая Пірона ми розробили ексклюзивні програми для Ukrainian Global School, адаптуємо досвід міжнародних партнерів під менталітет і потреби нашої країни. Шкільна програма Ukrainian Global School гнучка і буде коригуватися щороку.
В уявленні багатьох батьків гарна освіта – це якісь неймовірні технічні знання. Але цього далеко не завжди достатньо для професійної реалізації. Важливо працювати і над Soft Skills – саме ці навички дозволяють гідно презентувати себе, бути лідером і ефективним членом команди.
Ш.П. А ще важливо бути креативним і відкритим новому досвіду. «Вибратися з коробки» – іншими словами, не думати шаблонно. Цього теж потрібно вчити, заохочувати креативність і ініціативу дитини, допомогти повірити в себе і в свої мрії. Сьогодні це дитячі мрії, а завтра – інновації, що змінюють світ.
О.В. Ми націлені розвивати такі навички як ефективна комунікація, критичне і аналітичне мислення, креатив, тайм-менеджмент. Ключове – ми готуємо дітей до майбутнього. Але не накопичуємо знання на потім, а вчимо використовувати тут і зараз, трансформувати знання в реальні навички. А щоб навички відповідали потребам часу – потрібно їх удосконалювати.
А який досвід нам варто запозичити в Ізраїлі, наприклад, в підготовці викладачів?
О.В. Досвід Ізраїлю просто колосальний. Те як були вирішені багато проблем цінно і для нашої країни, а не тільки для школи. Беручи до уваги культурні відмінності, ми не намагаємося списати під кальку всі програми, що зарекомендували себе в Ізраїлі. Всі нововведення пропускаємо через український менталітет і формуємо свій шлях. В Ізраїлі цікаві програми інклюзивної освіти, робота з дітьми з видатними здібностями.
Ми почали з того, що сьогоднішні школярі – представники нового покоління. Логічно, що викладати по-старому буде не ефективно. Все, що ми хочемо розвинути у дітей, вже зараз розвиваємо у викладачів – креатив, критичне й аналітичне мислення, жага до нових знань. Наші педагоги пройшли кілька модулів навчання, як в Україні, так і за кордоном. Уже активно використовуємо STEM-підхід, Project Based Learning, Flexible Learning, Leadership. На цьому не зупиняємося, планів багато. Вивчаємо досвід не тільки Ізраїлю, а й США, Норвегії, Сінгапуру. Акцент робимо на подачу матеріалу, в основний освітній контент вплітаємо програми розвитку певних навичок. У цьому нам допомагають консультації наших партерів, їх програми перепідготовки кадрів. Думаю, вже в наступному році ми зможемо поділитися цим досвідом з іншими викладачами і освітніми центрами нашої країни.
О.В. Батькам, які не можуть визначитися яким шляхом піти, рекомендую відповісти собі на просте запитання: для чого вони відправляють дитину в школу на 12 років? Впевнена, більшість погодяться, по знання і навички, які допоможуть їй досягти успіху в професійній сфері. Якщо дитина вибрала свій шлях раніше інших – може варто підтримати, допомогти їй розвиватися в цьому напрямі?
Найпростіший приклад діти-блогери. У них мільйони фоловерів і власний дохід. Це не заважає вчитися і вибирати зовсім іншу професію в майбутньому.
Ш.П. А ви б порадили 12-річному баскетболістові, що подає надії, почекати до 25 років? У цьому випадку момент буде безнадійно втрачено. Приклади Джобса і Цукерберга показують, що немає єдиного правильного сценарію для всіх. Під реалії 21 століття повинні перебудуватися і батьки, і викладачі, а не тільки юне покоління. Не потрібно намагатися бути як всі і орієнтуватися на шаблони. Головне – бачити в дитині індивідуальність, допомогти їй реалізувати свій потенціал.